Розлад моторної та секреторної функцій кишечника, що характеризується наявністю болю, дискомфорту, які проходять після акту дефекації, асоціюються зі зміною випорожнень, формою калу.
· Негативні емоції;
· Інфекційні захворювання;
· Побічний вплив лікарств;
· Генетична схильність;
· Особливості харчування.
· Біль у животі, який часто поєднується із запорами або проносами;
· Спастичний біль, коліки в животі;
· При запорах стіл у вигляді маленьких кульок, або частий стіл до 4 разів з домішкою слизу;
· Наявність тривожно-депресивних симптомів.
· Діагноз встановлюється за наявності скарг не менше 3 місяців;
· Проводиться аналіз харчування та стилю життя, симптомів тривожності, астено-невротичні стани, метаболічні порушення;
· Аналізи крові клінічний та біохімічний;
· Аналіз калу на приховану кров, копрограма, посів калу на мікрофлору та яйця глист, бактеріологічне дослідження калу;
· УЗД органів черевної порожнини;
· Ректоманоскопія, фіброколоноскопія;
· Тест на лактозну та глютенову непереносимість;
· Тест на целіакію.
На першому місці в лікуванні синдрому роздратованого кишечника стоять дієта та боротьба зі стресом. У дієтотерапії виключають продукти, багаті на ефірні олії (редька, зелена цибуля, часник), незбиране молоко і тугоплавкі жири. Більше вживати пектини та харчові волокна (злаки, коренеплоди, фрукти, крупи). З раціону не виключають м'ясо та рибу.
САМОЛІКУВАННЯ НЕБЕЗПЕЧНЕ!
Тільки лікар підбере для Вас правильні дози і тривалість курса лікування.
Важливо не перевести хворобу в хронічну форму!